- оброчний
- -а, -е, іст.1) Прикм. до оброк.2) Якого сплачують оброком, натурою; чиншовий, орендний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
оброчний
Смотреть что такое "оброчний" в других словарях:
оброчний — прикметник … Орфографічний словник української мови
